ПОИСК
Суспільство та люди

Католицький Великдень: як відзначають свято в різних країнах

16:05 2 квітня 2021
крашанки

У ніч на неділю, 4 квітня, римо-католики, протестанти та представники тих православних церков, які користуються григоріанським календарем, зустрічають одне з найбільших і шанованих християнських свят — Пасху Христову.

Це встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа найдавніше християнське свято є перехідним: щороку дата його обчислюється за місячно-сонячним календарем. (Нагадаємо, православні та греко-католики України та інших церков, які користуються юліанським календарем, в нинішньому році будуть відзначати Великдень 2 травня.)

Зазвичай віруючі в суботу ввечері збираються в храмах, щоб взяти участь у святковому богослужінні, що носить назву Пасхальна вігілія. Ця Меса пасхальної ночі — найтриваліше богослужіння в літургійному році християн. Починається вона з Літургії Світла. Зокрема, в католицьких храмах України це виглядає так: спочатку освячується вогонь багаття, розведеного біля храму, від нього запалюється велика великодня свічка — пасхал. Процесія, яку очолюють диякон з пасхалом і міністрант із кадилом (у латинському обряді Католицької церкви міністрант — то мирянин, який прислуговує священникові під час меси та інших богослужінь, в лютеранстві — помічник пастора, який виконує ті ж функції, що і католицький міністрант), прямує до храму, де вимкнене світло й погашені свічки. За дияконом йдуть єпископ і священники. Процесія з пасхальної свічкою зупиняється тричі: при вході до храму, під хорами і перед вівтарем. Під час кожної зупинки диякон повторює слова: «Світло Христове», на що всі відповідають: «Богу подяка». Від Пасхалі запалюють свічки священники, а потім і парафіяни, а в храмі вмикається світло. Потім лунає святкова молитва — Проголошення Пасхи. Після цього свічки гаснуть і починається Літургія Слова, основу якої складає читання фрагментів Святого Письма. Потім служать Літургію Хрещення, під час якої, слідуючи давній традиції, прийнято хрестити дорослих людей (в перші століття християнства віруючих хрестили тільки в пасхальну ніч). За нею йде остання частина служби — Літургія Євхаристії — і звучать ключові слова Пасхи: «Христос воскрес!». А у відповідь лунає радісне: «Воістину воскрес!».

Читайте також: «Не піддавайтеся страху»: Папа Римський провів пасхальну месу в порожній базиліці святого Петра

Зазвичай вже ввечері у Велику суботу священники католицької церкви починають освячувати принесену прихожанами ритуальну їжу. Крім крашанок, які символізують вихід із «шкаралупи» труни Господа, у великодньому кошику є м'ясні страви — як вказівка на істинного пасхального Агнця, який прийняв смерть заради нашого спасіння, паска — на знак того, що Воскреслий Господь роздає себе як хліб, і сіль — символ того, що Господь посилає віруючих нести благу звістку про спасіння і бути «сіллю землі».

Воскресіння Христа.1475-1479. Державний музей, Берлін

Як відзначають Великдень в різних країнах

Практично повсюдно після служби в храмі прийнято сім'ями збиратися за святковими столами, щоб розговітися освяченими у Велику суботу або після Великодньої вігілії продуктами. Традиційно люди обмінюються писанками з рідними і знайомими, хресні дарують їх своїм хрещеникам, дівчата — коханим, а ті у відповідь обдаровують коханих пальмовими гілками.

Крім крашанок, ще один популярний на Заході символ Великодня — великодній кролик (заєць). Особливо радіють, отримавши його в подарунок, діти, які вважають, що кролик заздалегідь приховує в своїй нірці шоколадні яйця і на Великдень роздасть їх найслухнянішим.

Великодні шоколадні кролики - улюблені ласощі дітей (фото Pixabay)

Традиції святкування Великодня дуже різноманітні. Настільки, що можуть відрізнятися навіть у містах однієї країни. Наприклад, в Швейцарії, де Великдень офіційно відзначається чотири дні поспіль (з п'ятниці до понеділка). Тут ошатно вбрані люди сім'ями відправляються до храму, щоб бути присутніми на святковому богослужінні та освятити ритуальну їжу в гарно оздоблених великодніх кошиках. Особливе задоволення від свята отримують діти, яких годують різними ласощами не тільки батьки, а й пригощають на вулиці зовсім незнайомі люди.

Тут тільки до цього свята печуть паски у формі вівці (Osterlamm), а як символ родючості і процвітання теж дуже популярні великодні кролики або зайці — вони можуть бути зроблені з шоколаду, мармеладу або спечені з тіста. На час свят вся Швейцарія перетворюється на місце полювання дітей за великодніми зайцями і різнокольоровими крашанками, захованими батьками в найнеймовірніших місцях.

Швейцарці з переселенців (тут багато людей, які приїхали з Німеччини та Італії) привезли з собою і деякі традиції своїх країн. Так, тут, як і в Італії, розігрують и сценки, присвячені останнім дням життя Ісуса на землі, влаштовують паради і костюмовані ходи.

Наприклад, в місті Ромонт в Страсну п'ятницю після читань і оповідань про перенесені Ісусом страждання, щоб ще раз нагадати про ці трагічні події, через все місто проходить скорботна процесія. Одягнені в чорне і покриті вуалями «плакальниці» на червоних подушках несуть терновий вінець, цвяхи, молот і батіг — символи страждань Ісуса Христа.

У місті Естав`є-ле-Лас ближче до півночі Великої суботи віруючі збираються біля собору і співають Surrexit Christus Hodie!, що означає «Христос Воскрес сьогодні!». Закінчується спів, коли вдарять в дзвін собору.

А в місті Ферден в понеділок, шануючи традицію, яка виникла в давні часи через забобони гірських фермерів, усі жителі долини отримують хліб і вино. За що вони обов'язково висловлюють подяку словами: «Бог віддячить вам стократ. Бог дасть вам вічну нагороду».

Воскресіння. Художник: Dieric Bouts, 1455 рік

Не менш барвисто і урочисто відзначається Великдень у Великій Британії. Тут дарують один одному шоколадні яйця, наповнені карамеллю та іншими солодощами, або сувеніри у вигляді крашанок і кроликів. Ще одним символом Пасхи є хрест. У вигляді хреста випікають частування (наприклад, «хрестові» булочки — hot cross buns), хрести використовують також при оздобленні будинків.

Надзвичайно популярні серед британців розваги з використанням крашанок. Їх пошуками діти займаються скрізь, де б сім'я не влаштувала свято — вдома, на природі або в ресторані.

Дуже подобається дітям (і нітрохи не менше — дорослим) ще одна гра — катання крашанок з гори. Яйце, що котиться, символізує камінь, відвалений від Гробу Господнього. А перемагає той, чиє яйце першим докотиться до підніжжя гори.

У Великодній понеділок в Англії прийнято дарувати дітям цукерки та іграшки. І з задоволенням роблять це навіть незнайомі люди на вулицях.

У деяких англійських містах збереглася ще одна стара традиція: взявшись на руки, парафіяни утворюють живе коло навколо свого храму, символічно «обіймаючи» його.

Хрест як символ Великодня популярний і в Бразилії. Тут на святковому столі обов'язково має бути начинена шматочками солодких фруктів і спечена у формі хреста паска. Також бразильці дарують на Великдень один одному загорнуті в гарну упаковку шоколадні яйця з іграшкою всередині.

Головними атрибутами Великодня і головними пасхальними подарунками крашанки та зайці є також в Австрії. Яйця можуть бути справжніми або шоколадними, а можуть бути і дерев'яними, розписаними вручну. Наймоднішим для розпису кольором є зелений — символ весни та надії. Шоколадними, з тіста або просто іграшковими можуть бути і призначені в подарунок кролики.

Як і практично в усьому католицькому світі, Великодній понеділок в Австрії теж є вихідним днем. Зазвичай в дні свята тут, крім релігійних, проводиться багато світських культурних заходів.

Тиціан (Тиціано Вечелліо). Воскресіння Христа. Замок герцога Урбінського, Урбіно (Palazzo Ducale, Urbino)

Не тільки як релігійне свято Великдень сприймається і французами. Навіть невіруючі люди вітають один одного зі святом весняним, добрим і радісним. У Франції теж популярні як символи Великодня кролик і пасхальні, в більшості випадків шоколадні, яйця. З задоволенням купують тут також шоколадних курочок і півників. Тут теж прийнято ховати крашанки та писанки, щоб діти, прокинувшись у неділю, відразу відправлялися на їх пошуки, збирали знайдене до кошиків і змогли поласувати цими смаколиками на сніданок.

У Литві, де католики становлять приблизно 80 відсотків населення, Великдень — одне з найбільш шанованих свят. У Вільнюсі та Каунасі щорічно споруджують великодні піраміди з величезної кількості фарбованих яєць, які приносять городяни, купують муніципалітет і приватні фірми. Після закінчення свята, яке триває тут два дні, крашанки розподіляють по дитячих будинках і роздають безпритульним.

У Білорусі, де католицизм сповідує близько 15 відсотків населення, католицький Великдень (як, втім, і Пасха за календарем православної конфесії) є державним святом. Головна традиція — зустрічати свято всією родиною. Богослужіння в костелах тривають усю ніч, а завершуються хресним ходом, освяченням води та вогню, які приносяться з храмів додому. Від вогню запалюють свічки, віск яких після цього вважається цілющим, а водою кроплять святковий стіл із пасхальною їжею.

За старих часів було заведено, щоб на Великдень хресні батьки приходили до своїх хрещеників і дарували їм подарунки. А в сільській місцевості всю ніч від хати до хати ходили так звані волочебники — хлопці й молоді чоловіки, піснями славили працьовитість своїх односельців. На знак подяки вони отримували хліб, сало, яйця та інші продукти. Під ранок у чийсь хаті волочебники влаштовували собі справжній бенкет.

А, наприклад, у американців, на відміну від європейців, існує одна загальна для представників усіх релігій традиція святкування Великодня. У неділю прийнято обов'язково відвідувати церковну службу «На світанку сонця», супроводжувану колективним співом, після чого збиратися всією сім'єю за святковим столом, на якому обов'язково мають бути картопля і шинка з ананасами, а також салат з фруктів. Діти отримують в подарунок кошики, які «великодній зайчик» наповнив цукерками, шоколадками і крашанками, частина яких, звичайно ж, ховається.

На жаль, як і в минулому році, карантин через коронавірусну хворобу внесе свої корективи в правила проведення великодніх церковних служб і світських святкових заходів. Далеко не всі зможуть взяти в них участь. Але, безумовно, всіх християн, які святкують в цей день Світле Христове Воскресіння, об'єднає радісне пасхальне привітання усіма мовами: «Христос Воскрес!».

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, як римо-католики традиційно проводять піст перед Великоднем.

Фото в заголовку Pixabay

1205

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.