П'ятидесятниця-2021 у католиків: як і коли відзначають зелені свята
23 травня християни західного обряду відзначають П'ятидесятницю — День Зішестя Святого Духа (лат. назва Pentecostes). Свято присвячене події, описаній в Діяннях апостолів, яка відбулася на п'ятдесятий день після Воскресіння Христа (відлік ведеться від першого дня Великодня, який цього року у всіх західних літургійних церквах припав на 4 квітня). Тоді, як і обіцяв Спаситель перед своїм Вознесінням, на апостолів, присутніх в світлиці на Сіонській горі для спільної молитви, і Діву Марію зійшов Святий Дух у вигляді вогненних язиків. Після чого, зміцнившись у вірі, учні Христа заговорили різними мовами, отримавши можливість проповідувати його вчення по всьому світу.
З давніх-давен зберігся звичай напередодні П'ятидесятниці освячувати воду і хрестити дорослих людей
У цей день апостол Петро виголосив свою першу проповідь, яка справила на слухачів таке враження, що близько трьох тисяч людей хрестилися в ім'я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів і дар Святого Духа. Після цього П'ятидесятниця стала вважатися ще й днем народження християнської Церкви.
З давніх часів до наших днів зберігся звичай напередодні П'ятидесятниці освячувати воду і хрестити дорослих людей, які навчалися основ християнства для прийняття хрещення, але не мали можливості зробити це напередодні Великодня.
До цього свята у католиків заведено проводити дев'ятиденну молитовну підготовку. Ця молитовна практика, коли певні молитви читаються протягом дев'яти днів поспіль, була введена Папою Левом XIII (1810−1903).
Літургійно святкувати Зішестя Святого Духа почали приблизно в 305−306 роках в одній з римських провінцій — Ельвірі (в наш час це територія Гранади на півдні Іспанії).
У це свято служать дві меси: в суботу ввечері — меса надвечір'я і вдень у неділю — денна меса. На згадку про вогненні язики колір одягу священиків в день П'ятидесятниці — червоний.
У першу неділю після П'ятидесятниці християни західного обряду відзначають Трійцю
А в першу неділю після П'ятидесятниці (у 2021 році — 30 травня) як самостійне свято християни західного обряду відзначають Trinity Sunday — Трійцю (на відміну від православних, для яких Трійця і Зішестя Святого Духа — одне свято). Таке правило було встановлено в 1334 році Папою Римським Іоанном XXII. Trinity Sunday присвячується розкриттю вчення про троїчність Бога і прославляння Отця, Сина і Святого Духа, що є одним з наріжних каменів християнства. Але робиться це вже без прив'язки до якоїсь події в історії спасіння людства. Треба відзначити, що, по католицькій доктрині, Третя іпостась Трійці — Святий Дух — виходить як від Отця, так і від Сина (в православ'ї ж — тільки від Отця).
У Трійцю служиться одна меса — ранкова. Колір одягу священників у цей день — білий.
П'ятидесятниця і Трійця мають статус урочистості, яким наділені головні події католицизму. І обидва ці свята входять в так званий цикл П'ятидесятниці, який починається з Зішестя Святого Духа на апостолів. Крім того, до циклу входять свята: Тіла і Крові Христових (у 2021 році 3 червня), Найсвятішого Серця Ісуса (у 2021 році 11 червня) і Непорочного Серця Діви Марії (у 2021 році 12 червня).
Під час зелених свят вода стає цілющою
Християни західного обряду в усьому світі традиційно прикрашають до П'ятидесятниці і Троїці свої будинки, храми, а також вулиці, аж до парканів, своїх населених пунктів різнокольоровими стрічками, квітами, травами і гілками дерев. Саме тому в усьому світі, як і в Україні, дні цих свят називають зеленими.
Ще одним символом цих свят у багатьох країнах є птахи, а точніше — голуби. Наприклад, в Австрії під час служби живих голубів випускають у небо через отвір у даху храму (або підіймають над дахом вирізаного з дерева голуба). А в Норвегії, навпаки, голуба впускають до храму як символ Святого Духа (або вивішують хоругву із зображенням цього птаха). До речі, з давніх-давен символами цих свят тут вважалися червоний колір (символ вогню, що зійшов на апостолів) і число сім (символ семи дарів Святого Духа: честь, закон, влада, мудрість, сила, слава і багатство).
Ще один символ свят — вода. Вважається, що під час зелених свят вона стає цілющою. У багатьох країнах прикрашають і освячують водойми і колодязі, а також відправляються в паломницькі поїздки до святих джерел. Так прийнято, наприклад, у Франції, Нідерландах і скандинавських країнах. Поряд з молитвою освячену воду використовують для збільшення врожаю, окроплюючи нею поля, сади та виноградники. Як роблять це, наприклад, у Німеччині. У багатьох країнах взагалі заведено обливати один одного водою з побажаннями здоров'я і просто для задоволення.
У багатьох країнах шанують вогонь як символ язиків полум'я, що зійшли в Сіонській світлиці. Таким символом може служити як вогонь спеціальних свічок, так і вогонь розпалених багать — як правило, на височинах. Так, у Польщі вже напередодні свята, в пам'ять про давній ритуал очищення вогнем, молодь водить хороводи навколо «суботніх багать» і стрибає через них.
Погодні прикмети
Спостерігають в зелені свята і за погодою. Вважається, наприклад, якщо на П'ятидесятницю дощить, восени можна розраховувати на багатий врожай. Але треба приготуватися до того, що сім наступних неділь теж будуть дощовими.
Якщо погода холодна — літо буде спекотним. І навпаки, спекотна погода у цей день — до прохолодного літа.
1061Читайте нас у Facebook
