Щасливе сімейне життя: названа ідеальна дата весілля

20 червня християни православного обряду відзначають День Святої Трійці. У народі його називають Зеленими святами, церква — П'ятидесятницею.

Наші предки вважали, що сватання на Трійцю та весілля на Покрову гарантує дружну й щасливу сім'ю, без сварок та особливих розбіжностей. Про це в інтерв'ю «ФАКТАМ» розповіла етнограф, завідувачка відділом музею в Пирогово Олена Громова.

На Зелені свята молоді дівчата плели вінки, надягали їх та ходили по селу. Вінки зберігали до Петра й Павла (12 липня), щоб пустити на воду.

На Поліссі був старовинний обряд, коли напередодні Трійці, в четвер або п'ятницю, в лісі заплітали гілки берези в віночки. Дівчата ворожили на долю й співали. На Трійцю вони приходили і дивилися на вінок — якщо зів'яв, чекай біди, а якщо залишився свіжим, то все буде добре.

Ще одним поширеним звичаєм було закопування в центрі села дерева. Хлопці закопували велику гілку берези або дуба, яку дівчата прикрашали стрічками. Люди вірили, що туди повинні злітати душі померлих, їм там буде затишно.

У різних регіонах ця витівка оформлялася по-різному. Могли додати ікону з рушником, вкопували інші деревця або ставили гойдалки. Там молодь співала й веселилася.

На Поліссі у неділю «наряджали кущ», на Полтавщині та Поділлі — «тополя», на півдні України — «березу», в Карпатах — «вільху».

«Кущем» зазвичай вибирали найкращу дівчину. Її прикрашали зеленню, щоб не було видно обличчя, і водили по дворах, бажаючи людям добра, здоров'я, багатого врожаю.

«Кущ» обдаровували грошима, стрічками, продуктами.

Раніше «ФАКТИ» писали, скільки днів відпочиватимуть українці на Трійцю

1138

Читайте нас у Facebook