ПОИСК
Суспільство та люди

Новий рік в юдеїв: чого не можна та що потрібно робити у свято Рош ха-Шана

12:53 6 вересня 2021
свято Рош ха-Шана

Щойно в понеділок, 6 вересня, сонце сховається за обрій та на вечірньому небі з'являться перші зірки, за єврейським календарем настане 1 число місяця Тишрей. А це означає, що в юдеїв почнеться свято Рош ха-Шана («голова року», «початок року») та прийде Новий, 5782 рік. Відзначати Рош ха-Шана, що належить до найважливіших єврейських свят, будуть протягом двох днів (до вечора 8 вересня), які в Талмуді названі «одним довгим днем».

Чотири Нових роки

Треба сказати, що в єврейському календарі є чотири дати, які називаються Новим роком: 1 число місяця Нісан (весна), з якого, власне, йшов відлік місяців в єврейському календарі, визначалися дати єврейських паломницьких свят і обчислювався час правління царів Ізраїлю.

1 число місяця Елул (літо) — Новий рік для відділення худоби. За часів Храму існувала заповідь, яка зобов'язує відокремлювати десяту частину від усіх «чистих» видів тварин власника, які народилися протягом року. Причому включати в десятину тварин, що народилися в попередній рік, категорично заборонялося. Щоб чітко вести облік народжених в той чи інший рік тварин, і був встановлений Новий рік для відділення худоби.

1 число місяця Тишрей (осінь) — Новий рік для обчислення років і для Суду над людьми.

15 число місяця Шват (зима) — Ту бі-Шват, або «Новий рік дерев», коли заведено садити молоді саджанці дерев і їсти фрукти та злаки, які ростуть в Ізраїлі. У цей день дотримуються завітів Тори про фруктові дерева: їх не можна не тільки зрубати, а й ламати, адже вони годують людину. А ще Господь звелів Ізраїлю відокремлювати від врожаю кожного року десятину, яку слід передавати левитам і нужденним людям (жебракам, вдовам і сиротам). І, знову ж таки, щороку десятина має виділятися тільки з урожаю цього року. Ось і встановили дату, що відділяла новий урожай від старого.

Але, безумовно, головний Новий рік з перелічених — саме те, що відзначається 1-го Тішрея — день, коли, згідно з єврейською традицією, створений Творцем за шість днів світ почав своє існування з першим подихом людини — Адама. І цей день став днем, коли Бог судить весь світ.

Взагалі вважається, що небесний суд виносить своє рішення чотири рази на рік: в Песах вирішується, яким буде урожай хліба у прийдешноьму році, в Шавуот — який урожай дадуть плодові дерева, в Суккот — ухвалюється рішення про дощі, а в Рош ха-Шана — вирішуються долі людей.

Історія свята

А почалося все з того, що створений у Рош ха-Шана наш прабатько саме в цей день порушив заборону свого Творця, за що його вигнали з Райського саду (але, за єврейською традицією, вважається, що Адам розкаявся, після чого його повернули до Раю). Це був перший суд над людиною, і відтоді щорічно цього дня Всевишній, розглядаючи думки та вчинки людей за минулий рік, визначає долю в році прийдешньому не тільки кожної людини, але й цілих народів. Як говориться в Талмуді, всі без винятку люди в цей день проходять перед Всевишнім, «немов вівці перед пастухом, коли той перераховує своє стадо». І тоді на небесах вирішується: хто буде жити й кому судилося померти.

Читайте також: Песах: традиції та заборони головного юдейського свята

А вплинути на рішення Творця можуть щире каяття та молитовні служби цього свята. Каяття — це зовсім не простий процес, почати який треба з визнання своєї провини, з усвідомлення її причини та того, як можна виправити наслідки скоєного. І головне — твердо вирішити ніколи більше не робити подібного. У Рош ха-Шана заведено присвячувати якомога більше часу вивченню Тори, читанню псалмів і молитов, а не вдаватися до бездумних веселощів, як це відбувається під час святкуванні світського Нового року.

Традиції свята

І все ж, знаючи, що Господь бажає всім добра і всіляких гараздів та сподіваючись на Боже безмежне милосердя, люди після запалювання ще до заходу сонця святкових свічок, читання благословень і певної молитви бажають один одному бути записаними у Книгу Життя на рік, що наступив: «Так будеш ти записаний на добрий рік, і запис цей нехай буде скріплений печаткою!»

Після цього всі вирушають на урочисту службу в синагогу. У Торі не дарма це свято названо «Днем трубного гласу». Кожен юдей зобов'язаний виконувати найважливішу заповідь торжества — слухати звуки шофара, що закликають до покаяння і виправлення помилок (навіть саме слово «шофар» перекладається як «поліпшення»). Традиція використання цього єврейського ритуального музичного інструменту сходить ще до Мойсея. Як і за часів Мойсея, сьогодні виготовляють шофар виключно з натуральних порожнистих всередині рогів баранів, козлів, антилоп і газелей. Але ось роги биків і корів через можливі асоціації з золотим тельцем практично не використовуються.

Картина Германа Гольда «Звук шофара» (фрагмент)

Під час святкування Нового року використовуються три звуки шофара: довгий безперервний (ткія), з трьома паузами (шварим) і той, що плаче, — з дев'ятьма паузами (труа). Ці звуки повинні змусити людей «прокинутися від сну», проаналізувати свої вчинки та щиро покаятися у гріхах. Звуки шофара в синагогах звучать по сто разів кожного дня свята (якщо ж, як це було минулого року, перший день Нового року припадає на суботу, то в шофар сурмлять тільки на другій день). Існує безліч правил виконання заповіді про шофар. Наприклад, якщо дозволяє здоров'я, поки не засурмить шофар, люди намагаються не їсти й не пити. І слухають звуки шофара стоячи. І з раннього віку вчать своїх діточок належним чином поводитися в синагозі під час виконання цієї заповіді.

Звуки шофара звучать під час богослужінь в синагогах не тільки на Рош ха-Шана, але і в Йом-Кіпур, а також в деяких інших випадках. В Ізраїлі «трубний глас» можна почути в найбагатолюдніших місцях. А все для того, щоб закликати до покаяння щонайбільше жителів країни. Адже хоча долі людей й визначаються в Рош ха-Шана, остаточне рішення щодо них затверджується через десять днів після Нового року, у свято Йом-Кіпур. Ці десять днів молитов і каяття, які називаються «Дні трепету», або «Десять днів каяття», дають можливість тим, хто має провини, заслужити прощення Всевишнього й бути записаними в Книгу Життя.

Що готують до свята

Після служби віряни розходяться по домівках, щоб відзначити свято за особливою трапезою. На гарно оформлені святкові столи (використовуються кращі скатертини й посуд) ставлять тільки страви, що символізують усе хороше, що можна побажати найближчим і коханим людям. Тому немає там місця для горіхів, адже сума числових значень букв у слові «горіх» дорівнює сумі числових значень букв слова «хет», що означає «гріх». Не подають у дні свята також гірких, кислих і гострих страв. А, наприклад, євреї, які живуть у Марокко, щоб уникнути «чорного року», в Рош ха-Шана навіть не п'ють кави.

Зате на столі обов'язково є хала з родзинками — символ єдності єврейського народу, його повного, здорового життя, а також циклічності пір року. Обов'язковий і мед — символ достатку, задоволення, солодкого життя. Починають трапезу з хали та часточок яблук (як плодів дерев Творця), які, перед тим, як їх з'їсти, вмочають у мед, бажаючи один одному такого ж солодкого року. Серед інших символічних страв, приготованих до свята, часто зустрічається бараняча голова (як пам'ять про ягнятко, принесене в жертву замість Іцхака) і голова риби (символ мудрості, щоб у прийдешньому році «бути попереду, а не пасти задніх»). Найкращу риб'ячу голову зазвичай подають голові родини та найшанованішим гостям. Високо цінується і сама риба — символ, зокрема, плодючості (щоб «множитися, як риби в морі»). Ще один символ Ізраїлю, обов'язковий на новорічному столі, це гранат. По-перше, тому, що він містить стільки ж зерняток, скільки заповідей Тори повинен виконувати богослухняний юдей — 613. По-друге, його їдять, «щоб заслуги множилися, як зернятка цього плоду». Рідко новорічний стіл обходиться без страви під назвою цимес — це солодке овочеве рагу, яке символізує солодкість вчення Творця. Не дарма ж в побуті це слово часто вживається в переносному сенсі як «те, що треба», «найкраще». У деяких громадах, «щоб у новому році жити заможно», їдять тонкі кружальця моркви, що формою та кольором нагадують золоті монети. А, наприклад, в громадах ашкеназі їдять моркву, примовляючи: «Дай Боже, щоб примножилися наші заслуги!» (На ідиші морква називається «мерн», що звучить так само, як дієслово «збільшуватися» або «множитися»). Дещо з іншою метою подають на трапезі тамар-фініки (так позначається остання ступінь зрілості цих пальмових плодів). Оскільки ця назва плоду співзвучна зі словом «там», яке з івриту перекладається як «фініш, кінець», саме з таким побажанням своїм ворогам і заздрісникам фініки й вживають. До речі, існує й зовсім інше пояснення наявності на святковому столі цього плоду. Річ у тім, що якщо розкласти слово «тамар» на дві частини, то перша з них — «там» — означає «завершилася», «перевелася», а друга — «мар» — гіркота. Виходить, що фініки символізують завершення гіркоти у житті євреїв.

Голова риби на святковому столі - символ мудрості

Після закінчення трапези люди обов'язково дякують Всевишньому й за їжу, й взагалі за всі милості, якими Творець їх обдаровує.

Ще одна традиція наказує в перший день Рош ха-Шана після полудня і до настання вечора здійснювати обряд Ташлих. Все відбувається біля води (це може бути річка, море або озеро) — символу милосердя. Але бажано все ж, щоб ця водойма була з рибою, що символізує ще й плодючість, а також життєві сили. Біля водойми людина може сповідатися перед Всевишнім, просячи Бога викинути в морську безодню гріхи, що її мучать. Для цього на березі читають особливі молитви, а потім обтрушують над водою поли одягу та викидають з кишень крихти, наче позбавляючись гріхів, скоєних минулого року. Але не скрізь у євреїв була така можливість. Наприклад, в Єрусалимі не було потрібних водойм. І тоді місцеві жителі, які сповідують юдаїзм, знайшли оригінальний вихід — здійснюючи Ташлих, вони стали молитися на дахах будинків, з яких було видно Мертве море.

Ташлих. Невідомий автор. Альбом «Атрибутика та символіка юдаїзму XX століття»

Чого не можна робити в Рош ха-Шана

Існують в це свято і деякі обмеження: в Рош ха-Шана не працюють (виняток роблять тільки для приготування їжі).

В усьому рекомендується дотримуватися помірності — бажано не спати вдень, а нічний відпочинок зробити мінімальним.

Добре відмовитися від тютюну, хоча закон не забороняє курити.

Заведено відмовлятися від подружньої близькості в обидві ночі свята.

Читайте також: Національний траур у євреїв: чого не можна робити 17−18 липня

Що потрібно робити в Рош ха-Шана

На Новий рік обмінюються подарунками та надсилають вітання тим, кого немає поруч.

А ще для вірян обов'язковим вважається відвідування могил праведників, щоб заручитися їхньою допомогою у дні Божого суду. Як це роблять, наприклад, послідовники цадика (праведника) рабина Нахмана, засновника брацлавського (бресловського) хасидизму, який помер 16 жовтня 1810 року і був похований, як він і заповідав своїм учням, на міському єврейському кладовищі в Умані, щоб він міг рятувати загублені душі. А ще він просив, щоб його послідовники приїжджали на його могилу під час Рош ха-Шана. І обіцяв, що кожен, хто помолиться в місці його поховання, знайде в його особі заступника перед Всевишнім.

Паломники біля могили рабина Нахмана

Тисячі його послідовників-хасидів, які з'їжджаються на Рош ха-Шана в Умань з усього світу, добре знають і люблять новорічну пісню Gesher Tzar Meod («Дуже вузький міст»), написану рабином Нахманом. У ній є такі слова: «Все на світі — все, що існує, і все, що відбувається, — це випробування, призначення якого — дати тобі свободу вибору. Вибирай з розумом. Знай! Весь світ — це дуже-дуже вузький міст… І головне — зовсім не боятися!»

Надгробок рабина Нахмана в Умані

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, коли і як зазначається самий «п'яний» єврейське свято — Пурім. Про його традиціях і заборонах.

6291

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.