ПОИСК
Суспільство та люди

Культура благодійності в Україні: скільки й на що жертвують громадяни

14:26 22 вересня 2021
руки

Пандемія коронавірусу у світі та в Україні, локдаун та раптовий перехід до онлайну внесли свої корективи в звичний перебіг життя та суттєво змінили його, змістив пріоритети, зокрема й ставлення до благодійності. Як саме? Скільки й на що готові жертвувати громадяни? Чи довіряють фондам? Як розвивається культура благодійності в Україні та які труднощі виникають у роботі? На ці та інші актуальні запитання відповідає дослідження, яке проводилось Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення Zagoriy Foundation впродовж червня-липня 2021 року.

«Ми проводили дослідження у 2019 році. Після невеликої паузи через пандемію провели нове, щоб краще розуміти цільову аудиторію. Ми вивчали те, як українці вміють гуртуватися у боротьбі з проблемами, як змінилися погляди, як змінився середній чек, куди та скільки коштів вкладають українці.

Але скільки б фондів не було в Україні, основним донором є звичайний українець. Нам потрібно зрозуміти, як вони ставляться до цього і як в цілому розуміють культуру благодійності. Адже головною метою діяльності фонду є розвиток культури благодійності, меценатства і філантропії", — сказала директорка Zagoriy Foundation Євгенія Мазуренко.

Під час дослідження було опитано дві тисячі респондентів. Це чоловіки та жінки віком від 18 до 65 років у рівних пропорціях, з різних регіонів України, з різним рівнем доходів та соціальним статусом.

Як показало дослідження, кризові явища суттєво не вплинули на бажання людей допомагати. Благодійність є доволі затребуваною, а пандемія стала тригером, який ще більше активував суспільство. Так, у 2021 році 67% українців долучаються до благодійності, у порівнянні з 60% у 2020 році.

Найчастіше респонденти долучалися до благодійності фінансово. У середньому сума фінансової допомоги склала 398 грн за три місяці на одного дорослого мешканця України, або 785 грн — на одного благодійника.

Частіше роблять перекази карткою, менше — через кошики допомоги. Також допомагають їжею, одягом. Лише 8% благодійників зазначили, що допомагали послугами чи роботою. Цей показник свідчить про низький рівень залучення населення до організованої волонтерської роботи.

Більше допомагають саме жінки та молодь, а найбільше долучаються саме прості люди. Вони готові допомагати важкохворим, дітям, сиротам, людям з інвалідністю, військовим та армії. Щоправда, за майже сім років війни така допомога суттєво зменшилася — на 5%.

«Різко знизилась підтримка і запит на допомогу армії та внутрішньо переміщеним особам з Криму та Донбасу. Очевидно, суспільство вважає, що армію має утримувати держава, а ВПО за 7 років війни адаптувались до нових обставин життя. Така позиція може бути наслідком зміни дискурсу владних еліт. Якщо попередній президент активно наголошував на стані війни, то новий — на важливості миру, що змінює акценти стосовно цих двох груп», — зазначила директорка Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак.

За її словами, нові реалії життя в умовах пандемії показали, що країні потрібні свої наукові фахівці, власні розробки у сфері медицини та науки. Такі сфери, як розвиток територіальних громад, культура, релігія, спорт, мистецтво також потребують більшої підтримки.

Але суспільство все ще вважає, що благодійність має бути скеровано перш за все на «гасіння пожеж», аніж на закладання фундаменту для майбутнього розвитку. І коли виникає необхідність, за уявленнями українців, вони в першу чергу очікують допомоги від найближчого оточення, рідних, друзів, колег, а вже потім звертаються до фондів, як до останньої інстанції. Люди побоюються бюрократичної процедури оформлення допомоги, а також мало володіють інформацією про БФ, формат та принципи їхньої роботи, не до кінця розуміють, де і як можна отримати допомогу. Тому й виникають сумніви та недовіра, люди впевнені, що робота Фондів потребує більш жорсткого контролю з боку державних органів.

Саме недостатність знань є однією з головних причин браку довіри та співпраці між суспільством та благодійним сектором, зазначають дослідники й представники фондів. Під час панельної дискусії спікери підкреслили, що спільно працюють над збільшенням довіри до їхньої роботи шляхом прозорої звітності, інформування про свою діяльність, залучення громадськості та головне — якісної роботи й реальних результатів. Важливу роль у благочинній справі відіграють й медіа, які поширюють інформацію про діяльність фондів, формують суспільну думку.

Дослідники впевнені, що в Україні є великий потенціал благодійності. Сума пожертви від одного українця могла б зрости удвічі за умови вищої довіри до благодійних фондів. Українцям важливо бути впевненими, що їхні кошти підуть саме на добру справу.

Нагадаємо, благодійний фонд Zagoriy Foundation створений у 2015 році родиною Загорій, бенефіціарами фармацевтичної компанії «Дарниця». Фонд системно реалізує десятки благодійних проєктів, сприяє розвитку культури меценатства та філантропії в Україні. Також фонд є одним з ініціаторів та активним провайдером Всеукраїнського дня добрих справ #ЩедрійВівторок — частини глобального благодійного руху #GivingTuesday, що зародився в США

Також Zagoriy Foundation є членом міжнародної організації благодійних фондів WINGS з 2019 року та асоціації родинних фондів National Center for Family Philanthropy з травня 2020 року.

Фото у заголовку: https://ua.depositphotos.com/

218

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.